Шифрування виявилося новою ареною геополітики на Близькому Сході
Нещодавно шокуюча кібератака призвела до коливань на ринку криптовалют у регіоні Близького Сходу. 18 червня хакерська організація, що називає себе "Ловці горобців", зламала систему найбільшої криптовалютної біржі Ірану, вкрала активи на суму майже 90 мільйонів доларів. Хакери стверджують, що біржа допомагала іранському уряду уникати міжнародних санкцій і фінансувати незаконну діяльність, а вкрадені кошти були переведені на рахунки з політичним змістом.
Ця подія не лише виявила величезний ринок шифрування в Ірані, але й дала зрозуміти, що ця країна, яка практикує теократію, глибоко залучена в індустрію шифрування.
Мотивація розвитку ринку шифрування в Ірані
Іран має інтерес до шифрування, який переважно зумовлений економічними та геополітичними тисками. Через жорсткі санкції звичайні фінансові канали країни обмежені, тому шифрування розглядається як альтернативний засіб. Висока інфляція та девальвація валюти також сприяли розвитку шифрувального ринку, багато людей вважають його інструментом збереження вартості.
Дані показують, що в 2022 році обсяг криптовалюти, що надійшла на іранські біржі, наблизився до 3 мільярдів доларів США. Окрім торгівлі, Іран також має плани в сфері блокчейн-технологій, такі як запуск двох офіційно підтримуваних блокчейн-проєктів Kuknos та Borna. Крім того, країна використовує свої багаті енергетичні ресурси для розвитку крипто-майнінгу, який колись становив 4,5% світової обчислювальної потужності біткойна.
Регуляторна політика нестабільна
Уряд Ірану неодноразово змінював своє ставлення до шифрування валют. З 2018 року країна визнала видобуток цифрових валют легальною галуззю. Однак, у зв'язку з проблемами з електропостачанням, уряд неодноразово запроваджував тимчасові заборони. Щодо регулювання торгівлі, влада також поступово посилює політику, забороняючи рекламу шифрування та обмежуючи продаж майнінгового обладнання.
На початку 2025 року Центральний банк Ірану запровадив спеціальний торговий інтерфейс, що вимагає від усіх внутрішніх бірж підключення до системи регулювання. Після кібератаки влада ще більше посилила контроль, навіть запровадивши "комендантську годину для шифрування", що передбачає, що біржі можуть працювати лише в певні щоденні години. Ці заходи відображають баланс між стимулюванням інновацій та забезпеченням фінансової безпеки, який розглядає уряд.
Шифрування валюти та конфлікт з ісламським вченням
Як ісламська республіка, Іран також повинен враховувати норми шаріату при просуванні шифрування валюти. Ісламські вчення забороняють лихварство та азартні ігри, а спекулятивна природа шифрування валюти викликала деякі суперечки.
Іранський верховний лідер Хаменеї має відносно відкриту позицію з цього питання, вважаючи, що якщо дотримуватися нормативних актів, то шифрування валюти не суперечить вченню. Однак деякі релігійні вчені займають обережну позицію, вважаючи, що шифрування валюти має багато невизначеностей. Офіційно це не вважається явною забороною, але підкреслюється необхідність дотримання регуляторних рамок, щоб уникнути надмірної спекуляції.
Участь громадськості
Незважаючи на численні невизначеності, шифрувальні активи все ще приваблюють велику кількість молоді та технологічних спеціалістів з Ірану. З розвитком інформаційних технологій та поширенням смартфонів, поріг входження звичайних людей у торгівлю цифровими валютами знизився. Однак низький рівень знань про шифрування також призводить до частих випадків шахрайства, і багато інвесторів зазнають збитків через сліпе наслідування.
В цілому, шифрування валюти в Ірані поступово приймається, але його законність, безпека та моральність залишаються предметом суперечок. В умовах напруженої геополітичної ситуації перспективи розвитку шифрувального ринку стикаються з багатьма невизначеностями.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Криптоактиви стали новим інструментом Ірану для подолання санкцій, регуляторна політика часто змінюється
Шифрування виявилося новою ареною геополітики на Близькому Сході
Нещодавно шокуюча кібератака призвела до коливань на ринку криптовалют у регіоні Близького Сходу. 18 червня хакерська організація, що називає себе "Ловці горобців", зламала систему найбільшої криптовалютної біржі Ірану, вкрала активи на суму майже 90 мільйонів доларів. Хакери стверджують, що біржа допомагала іранському уряду уникати міжнародних санкцій і фінансувати незаконну діяльність, а вкрадені кошти були переведені на рахунки з політичним змістом.
Ця подія не лише виявила величезний ринок шифрування в Ірані, але й дала зрозуміти, що ця країна, яка практикує теократію, глибоко залучена в індустрію шифрування.
Мотивація розвитку ринку шифрування в Ірані
Іран має інтерес до шифрування, який переважно зумовлений економічними та геополітичними тисками. Через жорсткі санкції звичайні фінансові канали країни обмежені, тому шифрування розглядається як альтернативний засіб. Висока інфляція та девальвація валюти також сприяли розвитку шифрувального ринку, багато людей вважають його інструментом збереження вартості.
Дані показують, що в 2022 році обсяг криптовалюти, що надійшла на іранські біржі, наблизився до 3 мільярдів доларів США. Окрім торгівлі, Іран також має плани в сфері блокчейн-технологій, такі як запуск двох офіційно підтримуваних блокчейн-проєктів Kuknos та Borna. Крім того, країна використовує свої багаті енергетичні ресурси для розвитку крипто-майнінгу, який колись становив 4,5% світової обчислювальної потужності біткойна.
Регуляторна політика нестабільна
Уряд Ірану неодноразово змінював своє ставлення до шифрування валют. З 2018 року країна визнала видобуток цифрових валют легальною галуззю. Однак, у зв'язку з проблемами з електропостачанням, уряд неодноразово запроваджував тимчасові заборони. Щодо регулювання торгівлі, влада також поступово посилює політику, забороняючи рекламу шифрування та обмежуючи продаж майнінгового обладнання.
На початку 2025 року Центральний банк Ірану запровадив спеціальний торговий інтерфейс, що вимагає від усіх внутрішніх бірж підключення до системи регулювання. Після кібератаки влада ще більше посилила контроль, навіть запровадивши "комендантську годину для шифрування", що передбачає, що біржі можуть працювати лише в певні щоденні години. Ці заходи відображають баланс між стимулюванням інновацій та забезпеченням фінансової безпеки, який розглядає уряд.
Шифрування валюти та конфлікт з ісламським вченням
Як ісламська республіка, Іран також повинен враховувати норми шаріату при просуванні шифрування валюти. Ісламські вчення забороняють лихварство та азартні ігри, а спекулятивна природа шифрування валюти викликала деякі суперечки.
Іранський верховний лідер Хаменеї має відносно відкриту позицію з цього питання, вважаючи, що якщо дотримуватися нормативних актів, то шифрування валюти не суперечить вченню. Однак деякі релігійні вчені займають обережну позицію, вважаючи, що шифрування валюти має багато невизначеностей. Офіційно це не вважається явною забороною, але підкреслюється необхідність дотримання регуляторних рамок, щоб уникнути надмірної спекуляції.
Участь громадськості
Незважаючи на численні невизначеності, шифрувальні активи все ще приваблюють велику кількість молоді та технологічних спеціалістів з Ірану. З розвитком інформаційних технологій та поширенням смартфонів, поріг входження звичайних людей у торгівлю цифровими валютами знизився. Однак низький рівень знань про шифрування також призводить до частих випадків шахрайства, і багато інвесторів зазнають збитків через сліпе наслідування.
В цілому, шифрування валюти в Ірані поступово приймається, але його законність, безпека та моральність залишаються предметом суперечок. В умовах напруженої геополітичної ситуації перспективи розвитку шифрувального ринку стикаються з багатьма невизначеностями.